З історії Вінницького обласного театру ляльок

В 30-ті роки XX ст. у Вінниці на базі міського палацу піонерів ім. В. Черняхівського виник самодіяльний театр ляльок.

У листопаді 1936 р. до Вінниці приїхав Вітольд Нейбрандт-Ковешко, професійний режисер, який і став першим художнім керівником новоутвореної театральної трупи. 10 жовтня 1938 р. відбулась перша вистава молодого колективу - "Чарівні жорна", за п'єсою письменника - земляка О. Кундзича. Ця дата і вважається днем народження театру.

Невдовзі після прем'єри В. Нейбранд-Ковешко пішов з театру. Головним режисером став Володимир Шестак. Це відомий лялькар є Україні, один з засновників театру, член УНІМА, заслужений діяча мистецтв УРСР, заслужений артист УРСР, який майже 40 років свого життя присвятив театру, був актором, головним режисером та директором театру.

 З початком війни весь чоловічий склад театру пішов на фронт. Театр припинив свою роботу.

27 січня 1945 р. під керівництвом В. Шестака почалось відновлення роботи театру. Через півроку, в червні, відбулась перша повоєнна прем'єра - "Юні патріоти" Ю. Заховая. Потім - "Казка партизанського лісу" та "Лісові друзі" В. Шестака та Є. Ровенського. Остання вистава зайняла друге місце на Всеукраїнському огляді театрів ляльок у 1946 р.

У 50-60-ті роки режисером Володимиром Шестаком і художником Павлом Драчем для юних глядачів створено цілий ряд яскравих вистав, серед яких "Буратіно", "Царівна-жаба", "Фініст - ясний сокіл", "РВР", "Алі-Баба й розбійники", "Сонячні промені", "Хлопчик із зеленого стручка". Дорослих приваблювали вистави за класичними творами М. Гоголя "Майська ніч" та "Сорочинський ярмарок".

З 1961 р. розпочалась плідна творча співдружність театру з вінницьким поетом, прозаїком і драматургом Григорієм Усачем. 17 його п'єс, які потім йшли в багатьох театрах країни і за її кордонами, отримали перше сценічне втілення у Вінницькому ляльковому.

Весь цей час театр існує як пересувний. В 1966 році театр, нарешті, отримує постійне приміщення по вул. Л. Толстого, 6, як репетиційну базу.

В 70-ті роки вінницькі лялькарі першими в Україні здійснили постановку вистави для дорослих українською мовою за п'єсою спеціально написаною для театру ляльок. Це була вистава "Боги, чорти, люди" Г. Усача за І. Котляревським.

В 1982 р. головним режисером театру стає Володимир Лісовий. У 80-ті роки була закладена основа сучасної репертуарної афіші театру. Для малят йшли "Мишенятко Мицик" Ю. Чеповецького, "Наш веселий колобок" та "Як козак короля провчив" Г. Усача, "Ще раз про Червону Шапочку" С. Єфремова та С. Когана та інші. Театр багато гастролює по Україні, Молдові, Росії.

У1993 р. в приміщені театру була здійснена капітальна перебудова і тут, нарешті, розпочався систематичний показ вистав для глядачів. Театр обрав собі ім'я "Золотий ключик".

У1995 р. головним режисером стає заслужений артист України Микола Ніколюк.

З Вінницьким ляльковим тісно пов'язані імена багатьох відомих митців. Працювали тут заслужений артист УРСР Анатолій Крівенко, народний артист України Юрій Сікало, заслужений діяч мистецтв Росії Володимир Долгополов, народний артист України Михайло Захаревіч (генеральний директор Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка), заслужений артист Росії Олександр Кікоть, народний артист України Анатолій Овчаренко.

Довгі роки конструктором ляльок був колишній актор Михайло Драчук. Все життя пропрацювала в театрі Тамара Середенко – спочатку актрисою, а згодом художником-модельєром. Неможливо не згадати прізвища акторів минулих часів, що склали славу театру. Це: О. Васютинська, О. Шестак, А. Шелудько, В. Кушніренко, А. і Н. Мединські, М. Дендюк, С. Шорохов, С. Венгер, В. Лісова, заслужені артисти України М. Ніколюк та О. Васютинський, В. Кривобок, Р. Шрубенко. А також головних художників театру різних часів П. Драча та заслуженого працівника культури України А. Гладкову. Багато років співпрацював з театром композитор, заслужений працівник культури України Ральф Мархлевський.

На сьогодні головним режисером театру є заслужений діяч мистецтв України Олександр Свіньїн, головним художником - Тетяна Шабанова, директором - заслужений працівник культури України Михайло Байдюк.

Основний репертуар на своїх плечах несуть: заслужена артистка України Олена Андрушко, актори: Євдокія Венгер, Тетяна Свіньїна, Олександр Гончарук, Сергій Бабельчук, Людмила Дюкарева, Олена Сухоставська, Олександр Корнєєв.

В театрі працюють чудові майстри своєї справи: художник Наталья Павлова, художник-декоратор Володимир Кравець та конструктор ляльок, майстер на всі руки Анатолій Молдован.

Плідно працюють актори: Галина Тарусова, Марія Куфімська, Юрій Марцінов, Ірина Огородник, Вікторія Фільваркова.

Співпрацюють з театром композитори Віктор Алєксандров, Юрій Кондрицький.

Театр постійно намагається поповнювати творчий склад талановитою молоддю. Сьогодні театр пильно слідкує за становленням молодих, талановитих акторів: Людмили Ганської, Дар'ї Вдовиної, Олександра Свіньїна jr.

Подає надії молодий художник Олександр Покуца.

Репертуар театру різноманітний: від казок народів світу до сучасної драматургії для дітей.

Історія вінницького театру ляльок - це майже 400 вистав. Гастрольні маршрути колективу пролягли через усі райони Вінниччини.

За роки існування творчий колектив театру неодноразово гастролював є Україні, Росії (мм. Астрахань, Волгоград, Бєлгород, Брянськ, Липецьк, Орел, Владімір), Молдові (м. Кишинів), Польщі (м. Кельце), Румунії (м. Ясси), Литві (м. Паневежіс).

Вінницький академічний обласний театр ляльок - дипломант та лауреат багатьох міжнародних фестивалів та конкурсів, засновник та організатор Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Подільська лялька», який вперше відбувся у 1999 році. На фестивалі «Подільська лялька» побували театральні колективи України, Росії, Білорусі, Болгарії, Польщі, Румунії, Грузії, Молдови, Литви, Австрії.

За видатні досягнення, пов’язані з розвитком вітчизняної культури, творчому колективу театру в 2007 році надано статус академічного.

15 вересня 2019 року театр отримав нове приміщення за адресою: вул. Хмельницьке шосе, 7, де, відтепер, показує вистави.

Сьогодні творчий колектив театру готується до нових вистав, до нових зустрічей з глядачами.